Фізичне виховання дошкільнят – організований процес, спрямований на їхній фізичний розвиток, рухову, фізичну підготовку до творчої життєдіяльності, набуття знань, умінь та навичок з фізичної культури. Його пріоритетні завдання – формування, збереження, зміцнення та відновлення здоров’я дітей через комплекс оздоровчих засобів (режим, харчування, загартування) та гімнастичні рухи. Заняття з фізичної культури, ранкова, гігієнічна, коригувальна гімнастики, фізкультурні хвилинки, динамічні паузи, рухливі ігри, спортивні вправи та ігри, піші переходи, спортивні вечори розваг та свята, дні здоров’я тощо, - усе це становить структуру фізичного виховання.

       Наповнення занять з фізичної культури, ранкової гімнастики та інших форм роботи різноманітними рухами в комплексі з традиційними та нетрадиційними оздоровчими технологіями збагатять дітей знаннями про особисте здоров’я, сформують у них уміння та навички оздоровлення та відновлення власного організму. У дошкільнят з’явиться потреба та бажання бути здоровими, не хворіти, вести здоровий спосіб життя, сформується емоційно-ціннісне ставлення до себе, свого організму.

      Оздоровлення дошкільнят під час проведення різних форм навчання і виховання та фізичного виховання буде ефективним за умов:

Ø     опанування педагогами технологій, які включають рухові дії, що впливають на різні пропріорецептори та активізують у комплексі всі органи та системи організму дітей, їхні аналізатори та сприяють формуванню базових програмових рухових умінь і навичок;

Ø     створення як на фізкультурних, так і на інших видах занять здоров’язбережувального середовища (наявність різноманітного обладнання, необхідного для впровадження кожної технології), проведення їх на засадах диференційованого підходу.

     Провідною формою роботи з фізичного виховання дітей є фізкультурні заняття, які проводяться згідно з вимогами Базової програми розвитку дитини дошкільного віку.

     Практичну роботу з використання сучасних технологій оздоровлення дітей у процесі різних форм фізичного виховання доцільно розпочинати з визначення структури фізкультурних занять, їхнього змісту та завдань, що мають реалізовува-тися в кожній із них. Після цього треба проаналізувати роль кожної обраної технології, її вплив на організм дітей, доцільність і необхідність використання в певній частині заняття, до чи після конкретних рухів.

Оздоровчі технології в комплексі.

   До вступної частини заняття, коли виконуються ходьба, біг, доцільно включити коригувальну гімнастику для профілактики плоскостопості та елементи танців у комплексі з ходьбою, бігом. Наприклад, крок польки чи бічний галоп під час бігу.

    Після шикування та перешиковування рекомендується активний відпочинок, під час якого дітям загадують загадки, самі діти або педагоги  розповідають вірші та потішки про рухи та здоров’я.

    Відповіді на загадки часто викликають у дітей сміх, що емоційно налаштовує їх на виконання складніших рухових завдань.

     Перед виконанням загально розвивальних вправ доцільні ігри на дихання для вентиляції легень і дихання крізь праву ніздрю (елементи йогівського дихання) для активізації лівої півкулі та процесу збудження центральної нервової системи. На думку вчених, ці заходи сприяють розвитку психічних процесів (сенсорних та інтелектуальних), що в свою чергу, підвищує ефективність навчання дітей рухів.

     Рухи тіла доцільно періодично поєднувати з рухами пальців рук, ніг, наслідуван-ням елементів дій тварин, птахів, комах або явищ природи (дощу, вітру). Дії рук, ніг, обличчя, тулуба дітей бажано супроводжувати музикою, розповіданням коротких віршиків. Це сприяє ефективному оздоровленню організму дітей.

     У кожне ф. заняття (комплекс загально розвивальних вправ) корисно вводити одну-дві вправи коригувального характеру для профілактики або корекції постави дітей, а у вступну ходьбу – елементи ходьби на зовнішньому та внутрішньому боках стопи, навшпиньках, на п’ятках. Ці вправи запобігають викривленню хребта, сприяють правильному формуванню його згинів та реабілітують або компенсують вади постави, зміцнюють м’язи ступень, сприяють профілактиці плоскостопості.

      У середині комплексу загально розвивальних вправ варто знову пропонувати короткочасні дихальні вправи та дихання лівою та правою ніздрями для активізації ЦНС та вентиляції легень.

       Дуже корисним є виконання знайомих вправ під музичний супровід. Це сприяє підвищенню емоційного настрою дітей, викликає інтерес до рухової діяльності. Водночас у малят розвиваються почуття ритму, гнучкість, пластичність та інші фізичні якості.

      Після закінчення загально розвивальних вправ діти мають сісти на підлогу, простягнути ноги, і, зігнувшись пальці ступень, захоплювати ними дрібні іграшки, предмети, зерна гороху, жолуді, каштани, тощо. Можна також у положенні стоячи покатати ступнею маленькі м’ячі, кульки та ін. Потім виконати дві-три вправи масажу (погладжування, розминання та розтирання рук, ніг, грудей) і 4-5 елементів точкового масажу: біля носа, за вухами, над бровами.

       Після виконання рухів, перед проведенням інтенсивної рухливої гри бажано, щоб діти підійшли до рослин, що в куточку природи фізкультурної зали, і вдихнули пахощі від квітів. Бажано також дати малюкам можливість подихати над відварами ромашки, лаванди, чебрецю, шавлії, евкаліпта або гвоздики. Корисний вплив приємних запахів на всі органи та системи організму людини загальновідомий.

        Під час рухливих ігор діти користуються яскравими іграшками, атрибутикою (м’ячі, шари, кеглі, обручі, кольорові хустки, стрічки тощо), гарним природним матеріалом (листям, жолудями, шишками, каштанами). Після закінчення гри варто запропонувати дошкільнятам виконати самомасаж цими природними матеріалами: катати їх по грудях, руках, ногах.

        Закінчують заняття вправами на розслаблення (релаксацією), з елементами психогімнастики.

         Після закінчення бажано відвідати з дітьми фітобар, де їм запропонують відвари трав або трав’яний коктейль; крім тог, дошкільнята в індивідуальному порядку приймають ехінацею та всі разом – вітамін С (за певним графіком та схемою).

         Дуже важливо чітко дотримуватися диференційованого підходу до використання тієї чи іншої оздоровчої процедури, об’єднання дітей (за станом здоров’я у медичні підгрупи, дозування вправ та фізичного навантаження на організм дошкільнят.

         Наприклад, у кожній віковій групі є діти, що не сприяють деяких запахів, їх звільняють від цієї процедури, не всі діти п’ють відвари шипшини або ромашки, їм варто запропонувати відвари сухих яблук, абрикосів.

         Таким чином, особистісно орієнтований підхід до процесу оздоровлення сприяє створенню сприятливих соціально-психологічних та педагогічних умов для фізичного й інтелектуального розвитку дітей.